На прикладі терикоників вугільних шахт показано, як під впливом гірничовидобувної промисловості відбувається зміна природних ландшафтів Донбасу. Відмічено, що значна частина природних кальцієвих ландшафтів регіону перетворилась на сірчанокислі. Наведено хімічний склад відвальної породи терикоників, її токсичність, радіоактивність. Покращання гірничопромислових ландшафтів можливо завдяки лісовій рекультивації земель.

Освещено место ландшафтов в иерархии геосистем. Рассмотрены особенности формирования антропогенных терриконовых ландшафтов (ТЛ), изменения природных компонентов ландшафтов (рельефа, климата, водных объектов, коры выветривания, почв, растительного покрова) под воздействием террикоников и угольной промышленности в целом. Предложена методика исследования изменений природных компонентов и геохимической трансформации ландшафтов под воздействием терриконов. Изложены вопросы исследования восстановления ТЛ с помощью рекультивации их поверхности, комплексной безотходной утилизации отвальной породы.

Наведено характеристику водних ресурсів України та регіону. Проаналізовано вплив скидних шахтних вод, твердих відходів підприємств, а також вод поверхневого міського стоку на водні об'єкти Донбасу, досліджено забруднення атмосферних опадів. Охарактеризовано екологічний стан Азовського моря, штучних і природних водоймищ, з'ясовано причини їх замулювання. Наведено результати спектрального аналізу мулистих відкладень в Луганському водосховищі та вегетаційних дослідів щодо вирощування ячменю та еспарцету. Досліджено хімічний склад поверхневих вод природних водоймищ. Розглянуто екологічні проблеми питної води в Донбасі, описано екстремальні природні та техногенні явища, проаналізовано їх наслідки.

Дана характеристика водных ресурсов Украины и региона. Проанализировано влияние вод, сбрасываемых шахтами, твердых отходов предприятий, а также вод поверхностного городского стока на водные объекты Донбасса, исследовано загрязнение атмосферных осадков. Охарактеризовано экологическое состояние Азовского моря, искусственных и природных водоемов, установлены причины их замуливания. Приведены результаты спектрального анализа мулистых отложений в Луганском водохранилище и вегетационных опытов по выращиванию ячменя и эспарцета. Описан химический состав поверхностных вод природных водоемов. Рассмотрены экологические проблемы питьевой воды, описаны экстремальные природные и техногенные явления, освещены вопросы прогнозирования их возникновения.

Дана характеристика экологической опасности отвалов угольных шахт, рассмотрена технология утилизации отвальной породы как один из способов нейтрализации вредного влияния терриконов на окружающую среду. Особое внимание уделено использованию терриконовой породы в качестве сырья для металлургии. Приведены результаты исследования по получению алюминия, висмута, железа, галлия, германия из отвальной породы. Обоснованы рекомендации по использованию породы в качестве удобрений и в пелоидотерапии. Раскрыты возможности использования свойств сульфидов для утилизации отвалов угольних шахт. Рассмотрены мероприятия по улучшению лесной рекультивации терриконов Донбасса.

Рассмотрены экологические, геохимические, гидрологические, эдафические, микроклиматические особенности лесных, рекреационных, селитебных и горнопромышленных ландшафтов Донбасса. Описаны сельскохозяйственные ландшафты региона на примере коллективного предприятия "Ударник", СООО "Орион", дана характеристика температуры воздуха и почвы, изложены результаты спектрального анализа илистых отложений в "Луганском водохранилище". Проанализированы климатические изменения терриконовых ландшафтов, даны сведения о поступлении тяжелых металлов в окружающую среду с отходами.

Розглянуто питання підготовки, збереження та відновлення кадрового потенціалу науки. На основі комплексного підходу, враховуючого весь кар'єрний ланцюжок вченого - від формування навичок дослідницької праці в школі до завершення наукової кар'єри і виходу на пенсію, - розроблено пропозиції, спрямовані на суттєве підвищення ефективності державної науково-технічної політики в галузі наукових кадрів. При цьому головну увагу приділено питанням поліпшення стану кадрового потенціалу в державному секторі науки.

Статтю підготовлено на основі результатів одночасного статистичного обстеження "Використання глобальних інформаційних мереж в економіці Росії", проведеного в 2002 р. спільними зусиллями Центру досліджень і статистики науки Міністерства освіти і науки Росії та Федеральної служби державної статистики. Загалом обстеженням було охоплено 158 тис. підприємств та організацій країни. Відображено основні аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій в економіці Росії.

Предложено рассматривать породные отвалы угольных шахт Луганской обл. как альтернативный вид алюминиевого сырья. Рассмотрена возможность получения алюминия кислотным путем из отвальной породы разной степени метаморфизации.

Досліджено проблему відновлення териконових ландшафтів Донбасу на основі встановлення закономірностей фізико-геологічних та геохімічних процесів, що відбуваються у відвальних породах. Доведено, що відсипка шахтних відвалів призводить до трансформації природних кальцієвих ландшафтів у териконові сірчанокислі та до появи на значній площі фізико-хімічних та біогеохімічних бар'єрів з накопиченням у грунтах та рослинах аномальних концентрацій важких металів. Запропоновано новий спосіб припинення шкідливого впливу відвалів за рахунок використання їх породи, сульфіди та силікати якої мають підвищену концентрацію галію та германію як сировини для металургії. Запропоновано поетапну утилізацію терикоників за їх геохімічною активністю. Зазначено, що процес переробки базується на використанні прискореного біохімічного окиснення піриту відвальної породи. Удосконалено технологію рекультивації поверхні терикоників шляхом використання механічного мікротерасування за допомогою розробленого пристрою та екранування поверхні пласких відвалів сумішшю річкового мулу та породи.

Рассмотрены вопросы оптимизации терриконовых ландшафтов. Проанализировано вредное воздействие отвалов угольных шахт на окружающую среду, дана классификация данных отвалов по уровню экологической опасности. Рассмотрены последствия геохимической трансформации естественных кальциевых ландшафтов Донбасса в терриконовые сернокислые. Уделено внимание оптимизации поверхности отвалов путем рекультивации.

Исследовано современное состояние утилизации отвальной породы угольных шахт. Внимание уделено усовершенствованию кислотного выщелачивания и новому биохимическому выщелачиванию Al из терриконов. Продемонстрирована возможность получения Ga, Ge, Bi, Fe, U методами флотации и биохимического выщелачивания из овальной породы угольных шахт Донбасса. Проанализированы механизм накопления урана в глубинных пиритоносных пластах и его химическое преобразование в отвалах угольных шахт. Оценена возможность получения урана из породы терриконов. Показано, что перспективным направлением утилизации с мировой новизной является биохимическое выщелачивание алюминия из отвальной породы. Степень извлечения элемента составляет 64 % и не является предельной.

На прикладі типового аграрного підприємства півночі Луганської області здійснено комплексний аналіз кліматичних факторів і продуктивності аграрних ландшафтів. У результаті досліджень визначено математико-статистичні моделі кореляційної залежності врожайності озимих культур від метеорологічних факторів за 36-річний період. Установлено, що для пшениці озимої найбільш впливовими метеорологічними факторами є кількість опадів червня, вересня і травня; для жита озимого - кількість опадів червня, вересня і квітня.

Проведен анализ формирования экологической опасности породных отвалов угольных шахт - терриконов. Раскрыты закономерности выноса загрязняющих веществ с их поверхности в результате водной и ветровой эрозии. Предложены методы дистанционного определения эродированности поверхности отвалов и изучения дефляционной устойчвости отвальной породы в лабораторных условиях. Методом математического моделирования установлены количественные показатели отложения продуктов дефляции на территории размещения отвалов. Изучены пространственные закономерности изменения удельной гамма-активности почв на этой территории и содержания в них тяжелых металлов. Рассмотрена возможность снижения экологической опасности отвалов путем создания на их поверхности "Киотских лесов" и вовлечения отвалов в Национальную экологическую сеть.

Проведены исследования объемной плотности породы типичного для Донбасса породного отвала. Произведен анализ репрезентативности полученных данных об объемной плотности породы исследуемого породного отвала.

Изложена последовательность обработки экспериментальных данных с расчетом статистических показателей и проверкой данных на однородность и достоверность. Показано, какими статистическими методами осуществляется преобразование данных в случае их несоответствия нормальному закону распределения. Дано общее представление об одном из видов математического анализа - корреляционно-регрессионном, позволяющем определять зависимость одной выборочной совокупности от другой. Описаны методы сравнения между собой различного количества выборочных совокупностей.